Вовчиця та спеції

Людина влаштована так, що любить підкорювати своїй волі природу-матінку. Навіть жителі невеликого глухого села проміняли віру в богиню-вовчицю, яка протягом багатьох століть охороняла селянські врожаї, і воліли використовувати в господарстві новітні технології. Вовчиця зовсім занудьгувала без уваги людей, але не могла самостійно розірвати давно укладений договір. Зовсім несподівано звільнив богиню від зобов'язань перед селянами молодий і дуже привабливий хлопець Лоуренс, який займався тим, що тинявся з міста в місто, і з села в село й торгував, чим доведеться.
Вовчиця, бажаючи віддячити своєму рятівнику, прийняла подобу прекрасної дівчини, і пообіцяла хлопцю, що якщо той відвезе її додому, на далеку Північ, то її батько не залишиться у боргу. Лоуренс і сам був радий такій пропозиції, адже одна місцева красуня поклала на нього око і вирішила одружити з собою, чого Лоуренс аж ніяк не планував найближчим часом. Таким чином, богиня Хоро і безжурний торговець Лоуренс вирушили разом у далеку подорож до північних країн, допомагаючи по дорозі тим, хто потребує їхнього захисту.